Людина дивовижного дару та складної долі…Лео Мол


Тихий вечір. Гончарна майстерня. Невеличка прохолодна кімнатка з низькою стелею, під якою висить олійний ліхтар. Час від часу потріскує вогонь у горні, у якому гончар випалює посуд. По стінах майстерні метушаться відблиски. У цій грі тіней все здається дивним, навіть химерним… 

Маленький хлопчик, тихо сидячи в куточку, із зацікавленням споглядає за працею батька за гончарним кругом…

Що ж чекає на малого у світі? Як складеться його доля?

Пройде час, і хлопчик виросте. Пройдуть роки, і він стане академіком Королівської канадської академії мистецтв, членом Об’єднання скульпторів Канади та Америки, почесним доктором кількох канадських університетів. Його ім’ям назвуть школу в Баварії. Його зображатимуть на поштовій марці Канади…

Людина дивовижного дару і складної долі – Лео Мол. За лаконічним іноземним ім’ям криється українське — Леонід Григорович Молодожанин.

Він з’явився на білий світ 15 січня 1915 року в сім’ї гончарів у містечку Полонне на Хмельниччині. Але майже все своє життя українець родом прожив на чужині. Через рік після народження сина, у пошуках кращого життя, батьки переселилися аж до Сибіру. Через деякий час сім’я Молодожанинів переїхала до Нальчика на Кавказ.

Леонід ріс хлопчиком допитливим, полюбляв малювати, тому ні для кого не стало дивним, коли після закінчення школи Лео вирішив стати скульптором.

Він навчався в майстерні одного з найвидатніших скульпторів світу, Матвія Манізера, у Ленінградській академії мистецтв, яку успішно закінчив у 1941 році. Але творити митцю далі не судилось, прийшла Друга світова війна. За її часів він потрапив до Австрії, а з часом до Німеччини, де і зустрів свою майбутню дружину Маргарет. Після закінчення війни вони разом переїхали до Голландії, де Лео Молодожанин організував свою керамічно-гончарну майстерню.

У 1948 році подружжя Молодожанинів з сімдесятьома доларами в кишені, не знаючи англійської, опинилося в Канаді, у Вінніпезі – «столиці української діаспори». Перший час митець, який отримав освіту в найвідоміших академіях світу (у Гаазі та Ленінграді), працював на фермі в провінції Альберта. Взимку роботи там не було, і він знайшов її у Вінніпезі. Це місто, стало для нього рідним. У ньому він почав робити кар’єру, тут прийшло до нього світове визнання.

Скульптор від Бога. Він створював і дарував свої роботи людям. Його роботи прості зовні, але кожна має свою унікальну душу.

У 1990 році Лео Мол передав Вінніпегу свою колекцію. А в 1992 році збулася мрія митця – був створений іменний парк скульптура. Цієї миті Лео Мол чекав усе життя…Парк, де будуть лише його роботи…

 
                            

За багаторічну мистецьку працю Леонід Молодожанин удостоївся найвищої державної нагороди Канади “Орден Канади”, а також державної нагороди України – ордену “За заслуги”. 

Усе своє життя Лео Мол беріг пам'ять про родину, про Україну. Він жив далеко за межами нашої країни, однак зробив значний внесок у популяризацію української культури в світі, гідно представляючи її красу і самобутність.

Нарешті до України повертаються імена її громадян, які вміли залишатися українцями завжди, де б не були і яких би випробувань не зазнали. Історія всесвітньо відомого скульптора Лео Мола переконала мене в тому, що до своєї мети слід іти упевнено й завзято, і тоді мрія обов’язково здійсниться, а радість творчості робитиме життя в моїй країні кращим.

Арабаджі С.І.